У Римі слово
"щастя" означало ім'я богині - Фортуна. Саме слово "Fortuna" мало ще два
значення - "удача" і доля. Богиня зображувалася з рогом достатку, колесом
і рульовим веслом. Тобто вона уособлювала божественну милість, яка
може бути дана тільки гідному. Тому сприйняття щастя як категорії в
Римській імперії було чисто практичним. Це був добробут, можливість
виконання бажань.
Українське слово «щастя» має той самий корінь, що
слово «частина». Щастя («счастя») – це добра доля (частка), що випала
людині, сприятливий жереб.У слов’янській міфології втіленням щастя була Доля. Іноді у фольклорі згадується і Недоля, яка позбавляє людину фортуни. А що ж означає префікс «с»?
На це запитання допомагає відповісти давньоіндійська мова санскрит, яка, як і українська, походить від індоєвропейської прамови. У санскриті є префікс su – «хороший». Якщо kavi – «поет», то su-kavi – «хороший поет», pati – «чоловік», а su-pati – «хороший чоловік».
У слов’янських мовах санскритському u відповідав короткий голосний, який потім зник, і su перетворилося в «с». Так що структура слова «щастя» відображає його значення. Цікаво, що інше українське слово, яке зберегло цей рідкісний префікс, - це смерть (порівняйте з прикметником мертвий, де префікса немає). Смертю (su-mert) спочатку називалася тільки “хороша”, тобто природна смерть.
Німецькою щастя – Glueck (ґлюк). Це слово близьке більш знайомому нам англійському luck – «щасливий випадок, шанс; везіння, успіх». Воно з’явилося в англійській в XV столітті, прийшовши з середньонідерландського gheluc (скорочено luc) – «щастя». Спочатку в англійській це слово вживалося тільки щодо везіння в азартних іграх. Це перший приклад дуже поширеного переходу значення від «вдалий» до «щасливий», що зустрівся нам.
Найчастіше позначення щастя в англійській – happiness від прикметника happy – «щасливий». Воно походить від застарілого слова hap – «випадок, шанс».
цікаво
ВідповістиВидалитиКласно
ВідповістиВидалити