Клуб поезії

Щастя

 ***

- Літо – без  осені,

Радість – без  суму.

Хто  тебе, щастя, людям  придумав?

Сонцем  ціловане, в  білому  світі.

Спершу  ти  наміри  мало  нехитрі:

Там, де  квітуче  кінчалося  літо,

Ти  намагалося  землю  нагріти.

В  час, коли  мрія  лишала  людину,

Ти  нахиляла  обрії  сині.

Світ  все  багатшав. Роки  минали.

Люди  для  себе  щастя  шукали.

З  доброго  дива, з  власної  волі

Стало  залежним  щастя  від  долі. 

Г. Чубач.

***
Скільки є людей повсюди,
Стільки в світі й щастя є.
Ніби ж всі подібні люди,
Щастя в кожного своє.
І рецепту тут немає,
Як на торт чи на пиріг.
Кожен свій рецепт шукає
Серед тисячі доріг.
Ложку дьогтю в бочку меду —
І, дивись, пропало все.
Щастя завжди попереду
Вогник радості несе.
Треба встигнути догнати,
В певний час і в самий раз!
А попробуй угадати —
От завданнячко для нас!
Щастя вогником засвітить,
Ніби папороті цвіт.
Хтось зірве, хтось не помітить
І повз нього піде в світ...

Надія Красоткіна

 ***
Про щастя ще змалку ми мрії плекали,
А що таке щастя - насправді не знали.
Є щастям - вернутись до рідної хати,
Побачити маму, побачити тата.
Та ми в цей час іншого щастя бажали,
Коли все це мали. Коли все це мали...
Це щастя - коханого бачити очі,
Та ті що чекають щодня і щоночі.
І щастя, як діти вигукують "мамо",
Можливо щохвилі, можливо ночами.
Хіба ми це щастям так часто вважаєм,
Коли все це маєм? Коли все це маєм...
Це щастя - побачити, як сонце сходить,
Як вишня розквітне, як яблуня вродить,
Веселки барвистої дивну красу,
Відчути ногами холодну росу.
Чи часто за щастя це дякуєм Богу?
За цю неповторну життєву дорогу?
Для мене є щастям, як діти здорові,
Є хліб на столі і є злагода в домі.
Це радість на серці, це спокій в душі,
Це, просто, можливість писати вірші...

Іванна Хоміцька

***

- Якого кольору щастя? 

Можливо побачити вдасться? 

- Це ж колір веселого літа,

 І ніжно-духмяного жита, 

Яскравого неба в блакиті,

 І квітів, росою, що вмиті. 

І посмішок щирих дитячих,

 Коханих очей ще юначих. 

Це колір зими і сніжинки,

 І Нового Року, ялинки. 

А ще колір сонця, що сходить, 

І пісні, що жайвір заводить. 

Духмяного хліба скоринки, 

Води із джерельця краплинки. 

Це колір хвилі морської,

 Весни, і краси неземної. 

Пісень, що пташки нам співали, 

Мелодій, що нам дарували. 

Це ж колір заходу сонця, 

І пахощів квітів з віконця, 

Що літо нам щедре малює. 

Калини, що погляд чарує, 

І яблук солодких рум’яних,

 І квітів у полі духм’яних.

 Це колір пахучої м’яти, 

Стрімкої ріки у Карпатах.

 І руки це лагідні мами… 

- А щастя…, яке воно саме? 

Скажи, де заховане є?

 І чи віднайде ще мене? 

- Воно ж у погляді очей коханих, 

В ласках рук таких жаданих. 

В ніжно-пристрасних цілунках, 

Щедрих долі подарунках. 

І в словах: « Привіт, кохана!»,

 В пестощах солодких зрання.

 В казці, де лише ми двоє, 

Й в відчутті тепла й любові…,

 В світі, де живе кохання…,

 Знає ж кожен, без вагання…

 - А щастя як…, воно вернеться? 

- Звісно..., сонце лиш всміхнеться!!!

 Світ нам радість подарує, 

І коханням зачарує 

Й щастя буде через край, 

Постарайся і… спіймай! 

Лана Майська

    Маленьке щастя

Вже натомивсь його шукати,
Душа поникла, ледь жива,
Упав, немов серпом підтятий,
Достиглий колос у жнива.

Воно було, здається, поряд,
Серед розмаю квітів, трав.
Та блимали холодні зорі,
І насміхалися: "Впіймав?"

І знов я брів вечірнім полем,
Шукаючи її сліди,
Стерня у босі ноги коле,
А щось підказує: "іди!"

Таке трапляється не часто,
Життя лиш раз цей шанс дає.
Я йшов - і раптом бачу - щастя!!!
Маленьке, сіре... та моє...
                                                                                                                                                     Р.Мазій

Вечір
Про щастя ми лиш згадуєм. Бувало...
А щастя всюди. Може буть воно
Цей сад осінній, листя, що прив'яло,
Повітря це, що ллється крізь вікно.
У небі хмарка, наче покривало,
Пливе. За нею стежу я давно.
Як мало бачимо, як знаєм мало,
А щастя тільки знаючим дано.
Вікно відчинене. Ось пташка сіла
На підвіконня й пискнула. Від книг
Відводжу погляд. Вітер зовсім стих.
День вечоріє. Зірка за ряхтіла -
Гул молотарки на одній струні
Щасливий, чую, бачу. Все в мені.
                                                    

 І.Бунін